ЦУМ Київ відкриває зимовий сезон святковими вітринами
|
Оселя, заповнена пахощами сіна, яке розкладали під столом для родючості й достатку; дідухів на покуті (снопів із колосків, що символізували зв'язок з предками); борщу, куті, узвару, медяників та інших святкових страв, які біля печі вже чекають на родину. За вікном чути, як під ногами рипить сніг, діти завчають обрядові пісні, готуються до колядування, аби вже по Святій вечері вбратися в народні костюми й нести добрі побажання в кожну хату. Таким було традиційне українське Різдво, яке споконвіку вважалося найочікуванішим святом, об’єднувало родини й передавало народні вірування й обряди з покоління в покоління. Цей час був не лише релігійним, але й глибоко родинним: на Різдво всі члени сім’ї, хто б де не був, з’їжджалися додому, аби зібратися разом за столом. Після вечері молодь бралася за давні розваги, співи й гуляння, зокрема водила «Козу» — маскувальний обряд, що мав приносити добробут і врожай у новому році. |
|
ЦУМ Київ запрошує киян і гостей столиці в чарівну подорож, що віддзеркалює особливу атмосферу українського Різдва. Кожна зі святкових вітрин універмагу відтворює глибинні звичаї нашого народу й розкриває окрему історію, наповнену сенсами. Казкові вітрини об’єднані святковими стрічками — символами ярмарків та веселощів, що дарують відчуття радості й затишку. |
|
Відтак ми потрапляємо до засніженого поселення, зазираємо в будиночки, де сяють вогники, а двоє господарів запрошують нас на гостину. Прогулянка починається з першої вітрини, де за гілками видно засніжене містечко і сяйво в маленьких вікнах, а далі перед нами оживають різдвяні символи та обряди. |
| У другій вітрині центральна увага приділена Дідуху — основному символу українського Різдва. Його ставили в кожному домі як оберіг родючості та щедрості на новий рік. Після Водохреща зерно з дідуха додавали до першого врожаю, а солому віддавали худобі або спалювали. Вітрина з дідухом передає справжню магію, нагадуючи про важливість традицій та зв’язок з предками. |
|
У третій вітрині відтворені зимові дитячі розваги, що були невід’ємною частиною святкового обряду. Діти «квокчуть» під столом, символічно запрошуючи «квочок» на добрий врожай. Калачі, пампушки, печиво з музейними візерунками 19 століття доповнюють атмосферу дитячого щастя. Окрім цього, тут представлений карпатський ліжник. |
|
У четвертій вітрині оживає легенда про Різдвяну зорю, що символізує перемогу світла над темрявою. Тут також присутні Місяць, що в українській міфології уособлює чоловіка, а Зоря — дівчину. Це початок свята, коли містом ходять колядники, несучи світло і радість.
|
|
П’ята вітрина присвячена Святій вечері, де традиційно накривається стіл із дванадцятьма стравами. Підвішений над столом «павук» нагадує про народні прикраси, натомість хвоя додає легкого європейського штриху. Це поєднання сучасного та традиційного — глибокий зв’язок поколінь і спадковість звичаїв. Скатертина для столу виготовлена вручну майстрами Oselya Home and Garden з декоративними елементами, що сповіщають про швидке наближення свят. |
|
Свято набирає обертів з приходом колядників, адже саме їхній прихід символізував щасливий рік. Шоста вітрина сповнена яскравих сцен з козою, колоритними образами та зірок, виготовленими за зразками старовинних українських витинанок.
|
|
Фінальна, сьома, вітрина немов промовляє, що Різдво — це час здійснення мрій. Тут святий Миколай у синьому плащі, прикрашеному зорями, здійснює бажання, які живуть у листах від дітей і дорослих. Під зоряним плащем панує магія, яка об’єднує всіх у передчутті щастя та надії на краще майбутнє. |
|
Святкові вітрини ЦУМу знову нагадують, що Різдво — це не тільки час подарунків, а й момент, коли ми звертаємось до своїх коренів, переосмислюємо значення родинного кола і шануємо свої традиції. Кожна вітрина — це казка, що оживає у центрі Києва, даруючи натхнення та теплі спогади всім, хто продовжує вірити в добро, любов і світло попри все.
|
