Інтерв'ю з дизайнером ROMANTIKA PROJECT Вікторією Глушенко
|
Світ незалежного українського бренду ROMANTIKA PROJECT, який створює речі з характером, але без крику, демонструє свободу та співіснування протилежностей, говорить про дозвіл бути і не боятися самовираження. Засновниця та дизайнерка Вікторія Глушенко розповіла нашій редакції про основоположні сенси, натхнення та виклики, які з’являються перед тими, хто не боїться привідкрити себе перед собою та світом. |
|
— Вікторіє, що надихнуло вас на створення бренду ROMANTIKA PROJECT? Які ідеї лежать в основі його концепції? — ROMANTIKA PROJECT – це проєкт про свободу й експерименти. Хотілося створити візуальну історію про жагу до життя, яка не визнає рамок. Мені було цікаво переосмислити більш радикальну панківську естетику у мінімалістистичних тонких формах. — Ваші прикраси поєднують панк-естетику з елементами гламуру та мінімалізму. Як вам вдається балансувати між протилежними стилями? — Мені цікаво досліджувати, як протилежні за сенсами естетики можуть поєднуватися між собою. Я вважаю, що ця неоднозначність і викликає інтерес. Більш агресивна форма, збалансована, наприклад, грайливими камінцями – це зупиняє погляд. |
|
— У новому дропі ви представили «колючі» чокери, браслети та каблучки, оздоблені камінням. Яке значення мають ці «колючі» елементи у ваших дизайнах? — Колючі елементи – трохи зухвалий символ свободи і дозволу. Гострі почуття, пронизливі емоції, що вирують всередині. Але, звичайно, кожен власник прикраси вкладає у неї свої асоціації. — Бренд позиціонує свої прикраси як бігендерні. Як ви враховуєте це у процесі дизайну і чому вирішили об’єднувати чоловічу та жіночу стилістики? — Мені здається, що це органічно випливає із самої концепції бренду – у свободи і жаги до життя немає гендеру. У нас доволі широка розмірна сітка, а також ми виготовляємо прикраси за індивідуальними розмірами. |
|
— Ви зазначали, що героїня вашого останнього кампейну — «дика квітка», яка відходить від стереотипів «правильної дівчинки». Як ця концепція відображає сучасну жінку та ваш бренд? — Я думаю, наші дизайни не можна назвати конвенційно жіночними, і це вкладається в концепцію бренду. Ми про стик естетик, про виклик, експеримент. А сучасна жінка – вільна у своєму виборі. Вона може змінювати свої візуальні амплуа, а може поєднати наші «шипи» з найкласичнішими перлами і це також буде клас.
|
|
— Які виклики ви зустрічаєте при створенні прикрас, що поєднують зухвалість панку та елегантність гламуру? — Не всі розділяють нашу естетику, але те, що прикраси викликають емоції, хоч і різні, свідчить для мене про те, що ми на правильному шляху. — Як ви бачите розвиток ROMANTIKA PROJECT у майбутньому? Чи плануєте розширювати асортимент або співпрацювати з іншими дизайнерами чи брендами? — Так, мені було б цікаво розвивати естетику бренду не тільки в розрізі прикрас і вважаю, що в колабораціях народжуються несподівані ідеї та речі. А я люблю нетривіальність. |
|
— Які емоції та відчуття ви прагнете викликати у людей, які носять ваші прикраси? — Мені хотілося б, щоб людина, коли вдягала прикрасу ROMANTIKA PROJECT, – фліртувала з життям. Дозволяла собі трішки більше ніж звичайно, відчувала сміливість йти на ризик, створювати свою історію. — Як українська культура та сучасні тенденції впливають на ваші дизайнерські рішення та загальну естетику бренду? — За моїми відчуттями, сучасні візуальні тенденції – це симбіоз стилів та ідей. А також певна лаконічність форм, що дає універсальність, коли прикраса доречна і ввечері, наприклад, з сукнею, і вдень – з худі. Це ми і намагаємося втілювати в ROMANTIKA PROJECT. А щодо української культури – мені хотілося б думати, що ми є продуктом креативної сфери сучасної України. |
|
— І наше традиційне запитання: яке ваше улюблене місце в Києві? — Важко вибрати одне. Люблю канал на Русанівці – бо я там виросла, район Арсенальної – за улюблений Маріїнський парк, за кобальтову плитку на білому фоні на вході у метро і нескінченні ескалатори, за «Салют» там же. Пейзажну алею і парк Слави – за мальовничі заходи сонця. І кінотеатр «Київ», який зараз не діє, але я дуже сподіваюся ще потрапити на сеанси кіно саме там. |